Header image alt text

Сквирський ліцей

Офіційний сайт

Денис Козлов любить читати книжки. Серед учнів 3-А класу  у нього найкращий читацький щоденник. З початку цього навчального року це вже п’ятий його щоденник. Допомагають Денису в оформленні сторінок мама і тато, за що він їм дуже вдячний.

Чудових результатів з конструювання іграшок із нитяних кульок досягли учні 4 класу: Іванченко Вікторія, Навроцька Анна, Риченко Дарина, Стадніченко Денис.

13.02.2012 – майстри з 3-Б класу

Автор: taisa
Публікація: Новини 

Учні 3-Б класу дуже люблять уроки трудового навчання. Нещодавно вони пошили іграшкових ведмедиків, які прикрашають виставку в класі.

 

Кабінет біології – по кількості кімнатних рослин не має конкуренції. Доглядають за квітами учні 8 класу (з поглибленим вивченням біології та хімії).

На фото: Анастасія Чех

Мандзюк Оксана, учениця 11-А класу, стала призером ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови і літератури у 2011-2012 навчальному році. До успішного виступу Марину готували учителі Заболотний Олександр Вікторович і Цимбалюк Василь Іванович.

 

ІІІ (обласний етап) Всеукраїнської учнівської олімпіади відбувся 15.01.2012. у м. Біла Церква

Протягом листопада-січня 2011/2012 навчального року в загальноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних навчальних закладах, закладах освіти обласної комунальної власності було проведено І, ІІ та ІІІ етапи Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням.

Результати обласного етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням

За рішенням журі визначено переможців ІІІ (обласного етапу) конкурсу з номінацій:

Гусєв Максим, учень 11-А класу посів 1 місце у ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням, у номінації “Історія України і державотворення”. Підготувала Максима до участі у конкурсі Козлова Ольга Леонідівна,  учитель-методист, учитель історії.

 

 

 

Гальчинська Наталія, учениця 11-А класу посіла 3 місце у ІІІ етапі Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням, у номінації “Література”. До участі у конкурсі Наталію готував Цимбалюк Василь Іванович, кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України.

28-31 березня 2012 року відбудеться VI міжнародний конкурс з українознавства для учнів  8-11 класів.

Відповідно до наказу ННДІУВІ від 12.01.2012 року № 6 “Про організацію та проведення Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8-11 класів” та з метою залучення учнівської молоді до пізнання України й українського світу через індивідуально-пошукові форми; пропаганди сучасних досягнень науки про Україну та український народ; популяризації української освіти в Україні та зарубіжжі, виховання юного покоління в дусі патріотизму Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії 28-31 березня 2012 року проводить VI Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8-11 класів.

Оскільки у 2011-2012 н.р. обласний заочний конкурс з українознавства в Київській області проводитися не буде, рекомендуємо учням загальноосвітніх навчальних закладів області самостійно взяти участь в Конкурсі, зважаючи на його відкритий характер та добровільність участі в ньому.

У конкурсі за власним бажанням можуть брати участь учні 8-11 класів загальноосвітніх закладів усіх типів та форм власності України та зарубіжжя.

Конкурс проводиться в два етапи: I етап (заочний) – до 1 березня 2012 р., II етап (очний, м. Київ) – 28-31 березня 2012 р.

I етап передбачає написання науково-дослідної роботи за такими орієнтовними напрямками: Україна і українці у світі; дослідження українського етносу, його психології та ментальності; розвиток національної ідеї, державотворення; самобутності української мови, культури, освіти, науки, природи.

У своїх роботах учні мають виявити своє ставлення до досліджуваних тем, висвітлювати результати самостійної пошукової роботи у геолого-географічних, краєзнавчо-екологічних, фольклорно-етнографічних, літературно-краєзнавчих експедиціях, визначати перспективи власного наукового дослідження. Учасники конкурсу можуть представляти карти, технологічні програми та схеми, розроблені статистичні таблиці.

ІІ етап передбачає виконання письмових конкурсних завдань, публічний захист науково-дослідної роботи (до 8 хвилин), виконання завдань Internet-олімпіади.

Для участі в Конкурсі необхідно надіслати до 1 березня 2012 р. (за поштовим штемпелем) науково-дослідну роботу, оформлену відповідно до вимог, заявку-анкету учасника Конкурсу, де автор зазначає повну інформацію про себе, за адресою: Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії, к. 301 (відділ освітніх технологій), вул. Ісаакяна, 18, м. Київ, 01135.

З положенням Міжнародного конкурсу з українознавства, вимогами до написання та оформлення робіт, критеріями оцінювання та іншими нормативними документами можна ознайомитися на сайті Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії http://www.nrius.org.ua у розділі Міжнародний конкурс.

Додаємо зразок заявки-анкети учасника конкурсу.

У 2010-2011 навчальному році у V Міжнародному конкурсі з українознавства взяли участь учні ліцею Майорко Віктор і Ткаченко Антон. Тема наукового дослідження Віктора  – “Становище жінки в традиційному українському суспільстві”, Антона – “Тадей Рильський”. Учні отримали сертифікати учасників V Міжнародного конкурсу з українознавства. На фото – учасники конкурсу виконують контрольну роботу в ІІ турі. (Фото з галереї ННДІУВІ)

 

 

 

02.02.2012 – Звернення до батьків

Автор: taisa
Публікація: Новини 

ТЕКСТ СПІЛЬНОГО ЗВЕРНЕННЯ  ГУ МНС УКРАЇНИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСІ  ТА  ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ДО БАТЬКІВ

За статистикою в нашій країні щодня нещасні випадки призводять до загибелі чотирьох дітей, щотижня – цілого класу школярів і щороку – майже двох тисяч юних громадян!

Біда трапляється тоді, коли  дітей залишають напризволяще, там, де на них чатує небезпека. Небезпека збільшується з настанням сильних морозів. У період низьких температур, аби уникнути можливого переохолодження чи обмороження організму, не випускайте без нагальної потреби дітей на вулицю.

У розвитку загального переохолодження виділяється кілька фаз: 1) людина відчуває втому, скутість, сонливість, байдужість до навколишнього; 2) за подальшого зниження температури тіла спостерігається запаморочення, зупинка кровообігу, серцевої діяльності. Але найбільшу небезпеку становить обмороження – це пошкодження тканин організму внаслідок дії на них низьких температур.

Найбільш уразливі для обморожень частини тіла з найслабшим кровопостачанням це – ніс, вуха, кінцівки, насамперед, нижні.

Симптоми обмороження розвиваються під час перебування на холоді. По-перше, виникає відчуття холоду. Потім людина відчуває поколювання, її шкіра набуває блідого відтінку, втрачає чутливість. Пізніше німіє і набуває синюшного відтінку. Втрата чутливості робить непомітною подальшу дію низької температури і часто є причиною тяжких незворотних змін у тканинах. Справжню глибину обмороження можна встановити тільки після припинення дії холоду, інколи через кілька днів (на ураженій ділянці з’являється набряк, запалення чи змертвіння тканин).

Під час перебування на холоді треба закривати, де це можливо, всі відкриті ділянки шкіри. Слід періодично перевіряти чутливість обличчя та кінцівок. Для профілактики обморожень, якщо ви використовуєте різні мазі пам’ятайте, що вони можуть дещо захистити від вітру, але не від морозу.

Звертаємо вашу увагу, що довготривале перебування дітей на відкритому повітрінебезпечне!

Шановні батьки!

Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись безпечної поведінки в побуті.

Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками та електроприладами. Знайдіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми про це. Пам’ятайте, що вимірюються ці хвилини ціною життя. А щоб неочікувана мить не стала початком великої біди, давайте дітям чіткі рекомендації, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

 

У ліцеї пройшла конференція “Пам’ятай про Крути”. Відкрила конференцію Ольга Леонідівна Козлова, учитель історії.

Бій під Крутами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш із назвою «Пам’яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці бою встановлено пам’ятник.

 

Майбутні першокласники завітали на свій перший урок. Їх зустріла Наталія Анатоліївна Юхимчак.

 

 

 

 

Після знайомства діти виконували творче завдання – розфарбовували метелика і кита та демонстрували роботи на виставці.

Софія Яківна Муренко, учитель-методист, провела у 7 класі відкритий урок на тему “Україна та  її історія очима австрійського письменника”. На уроці за оповіданням Р.М.Рільке «Пісня про Правду» учні ознайомилися з творчістю австрійського письменника; дізналися про зв’язок Рільке з Україною;  засвоїли поняття «національний колорит», знайшли його ознаки в оповіданні; поглибили навички аналізу тексту, переказу, виразного читання.

Учні провели прес-конференцію “Рільке та Україна”.  Про зв’язки письменника з Україною, про те, що найбільше зачарувало його  на нашій землі учні дізнавалися від самого письменника. Роль Рільке виконував учень 7 класу Вітюк Максим.

Пропонуємо ознайомитися з фрагментом уроку.

 Прес-конференція «Рільке та Україна»

Журналіст. Шановний пане Райнере Маріє Рільке, у Вашій творчості віддзеркалюється українська земля. Знаю, що Ви були в Україні. Цікаво дізнатися, що спонукало Вас відвідати нашу землю?

Рільке. Спочатку я ознайомився з перекладними творами Толстого, Достоєвського, Тургенєва. А інтерес до них в мені пробудила Лу Андреас Саломе. Вона була впродовж життя моїм найпершим другом. Лу народилася на російській землі, в Петербурзі, в родині російського генерала французького походження. Саме вона й запалила мене мрією відвідати і пізнати Русь. Тому у 1899-1900 роках разом із Лу Андреас Саломе я здійснив подорож Росією та Україною.

Журналіст. Пане поете, Ви сказали, що знаєте російську літературу. Чи вдалося Вам особисто контактувати з російськими чи українськими письменниками?

Рільке. Так, я знайомий зі Львом Толстим. Ми багато говорили з ним про Бога. Це спілкування стало поштовхом до моїх власних філософських роздумів, які пізніше відобразилися у віршах. Ще читав Гоголя, листувався із російськими видатними поетами Борисом Пастернаком та Мариною Цвєтаєвою. А щодо українських письменників, то з ними особисто познайомитися не вдалося, нажаль. Хоч я чув уже тоді про декого з них.

Журналіст. Хочеться, щоб Ви докладніше розповіли про маршрут подорожей українською та російською землею.

Рільке. Подорож розпочалася навесні з відвідин Москви, в Тулі я зустрівся зі Львом Толстим. У червні ми побували в Києві. Далі разом із Лу Дніпром ми попрямували до Кременчука, а потім побували у Полтаві, Харкові. Волгою мандрували до Новгорода і Ярославля. Звідти вирушили дол. Петербурга, де перебували три тижні. Ці мандри і пробудили в мені бажання ближче ознайомитися з історією Русі, Київської та Козацької.

Журналіст. Що найбільше вразило Вас під час подорожі?

Рільке. Дві речі залишили незабутнє враження. Перше – це українська пісня. Друге – краса української природи. Пам’ятаю, писав тоді у своєму щоденнику: «Згадую оце полтавські степи, надвечірні зорі, хатки, і охоплює душу сум, що мене там немає». Полтавські степи я оспівав пізніше у «Сонетах до Орфея». А ще мене вразили кургани, могили минулих поколінь, які височіють над степом.

Журналіст. Назвіть іще Ваші твори, в яких звучать українські мотиви.

Рільке. Українській тематиці я присвятив твір «Як старий Тимофій співав помираючи», «Пісню про справедливість», дві новели з «Казок про любого Бога», «Книгу образів».

Журналіст.  А українська література Вам відома? Як Ви ставитеся до неї?

Рільке. Я в особливому захопленні від староукраїнської літератури, читав Несторову «Повість минулих літ», «Києво-Печерський патерик», перекладав «Слово о полку Ігоревім», ознайомився зі змістом українських історичних пісень, «Кобзарем» Шевченка.

Журналіст. Шановний пане, перебуваючи на українській землі і цікавлячись фольклором, Ви, безумовно, не могли не чути оповідей про кобзарів. Можливо, якась із них Вас особливо вразила?

Рільке. Справді, запам’яталася історія життя відомого українського кобзаря Миколи Вересая. У чотирнадцятирічному віці той осліп і, навчившись гри на кобзі, ходив із села до села, виконуючи пісні й думи. У моїй «Пісні про Правду» носієм правди є також сліпий кобзар, який співом закликав людей захищати Правду.

Журналіст. Пане поете, Ви сказали, що читали «Києво-Печерський патерик». Отже, Ви були у Києво-Печерській лаврі?

Рільке. У Печерах я бував не один раз із прочанами, і якось сам зі свічкою в руках. Відвідини Лаври надихнули мене на написання книг «Книга годин» і «Книга прощ».

Журналіст. А ще чим Вас вразив Київ?

Рільке. Я закохався тоді у нього. У цьому місті я хотів навіть оселитися, мені здавалося, що воно «близьке до Бога». Не можу забути Софіївського собору. Сильні враження залишилися від ікон київських церков і монастирів. Мене вони полонили.

Журналіст. Отже, Ви знайомі і з українським малярством?

Рільке. Так, я бачив твори Левицького, Боровиковського. Знав картини Ярошенка і Рєпіна. Зберігаю чимало українських сувенірів до цього часу: шовкову хустку та срібний візантійський хрест.

Журналіст. Пане Рільке, хочеться почути Вашу думку щодо нашої української історії, майбутнього нашої землі.

Рільке. Ставлення до Вашої землі виражено у багатьох моїх творах. У Вас славне минуле. Борця за незалежність Мазепу я прославив у вірші «Буря». Сподіваюся на достойне прийдешнє України, про це читайте у поезії «Карл ХІІ мчить по Україні». У моїй пам’яті залишиться Україна як чудовий край безмежних просторів із героїчним минулим, багатою історією.

Земля без меж, вітри, рівнини,
       Лісів там тіні старовинні
       Й незмірна неба височінь,
Пливуть тобі назустріч села
       І знов зникають в далині,
       Немов прожиті щойно дні
Чи пісня дзвонів невесела.

                                  Переклад М.Нагірного.

У Сквирському ліцеї відбувся І етап конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Київського обласного територіального відділення Мала академія наук України. Наукове товариство ліцею представляли 21 учень.

Андріївські вечорниці

Автор: taisa
Публікація: Новини 

Відбулися Андріївські вечорниці.