Header image alt text

Сквирський ліцей

Офіційний сайт

05 травня 2012 року на базі Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 було проведено районний етап Всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця». Команду ліцею згідно з правилами представляли 12 учнів 9 класів: Сопіженко Артур, Черняк Богдан, Гриб Дмитро, Яровий Роман, Ященко Павло, Майстренко Олег, Ібатов Вадим, Кожевний Геннадій, Вдовиченко Марина, Тригубчук Вікторія, Стогній Віталіна, Чвирук Олександра.

У ході гри були проведені конкурси:

– конкурс строю та пісні;

– воєнно-історичний конкурс;

– метання гранати;

– спортивні змагання;

– воєнізована естафета «Десант».

Ліцеїсти у командному заліку посіли 4 місце.

    

Напередодні свята Перемоги учні 8 класу разом з класним керівником Наталією Василівною Гудзенко запросили на зустріч  Пугачевського Олександра Віталійовича, учасника бойових дій, учителя англійської мови.

Олександр Віталійович Пугачевський, колишній зв’язківець, пройшов фронтовими дорогами, визволяючи Україну, Молдавію, Румунію, Угорщину, Чехословаччину. Він поділився з учнями спогадами й переживаннями, які випали на його долю. Радість перемоги Олександр Віталійович пережив у визволеній Празі. На війні був відзначений медаллю “За відвагу”.

З великою шаною до ветерана, учні слухали розповідь про бойові подвиги солдат. Наприкінці зустрічі всі сфотографувалися з героїчною людиною на добру згадку.

Колектив Сквирського ліцею взяв участь у  святкових дійствах з нагоди Дня Перемоги. Учителі та учні під марш духового оркестру урочисто пройшли в колоні сквирян до Меморіалу Слави. Учні 7 класу нашого ліцею  взяли участь у “живому коридорі”, зустрічаючи ветеранів вітаннями та щирими посмішками. А Юлія Кучанська,  Головинська Анастасія і Яцюк Анастасія вручили їм коровай. Під час урочистого мітингу зі словами привітання звернулися до присутніх голова Сквирської міської ради Писаренко Віталій Григорович, голова Сквирської районної державної адміністрації Микола Дмитрович Горбалінський, голова Сквирської районної організації ветеранів війни, праці та Збройних Сил Шевчук Микола Іванович.  Учні вручили ветеранам квіти, представники організацій та установ поклали квіти та вінки до вічного вогню. Громада вшанувала загиблих на війні та тих, кого вже не має з нами хвилиною мовчання. Військовослужбовці з Білоцерківського гарнізону завершили урочистості святковим салютом.

     

9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. О 6 годині ранку про перемогу над гітлерівською Німеччиною сповістив по радіо диктор Юрій Левітан. Тому 9 травня вважається Днем Перемоги, хоча воєнні дії тривали ще не один місяць. Статус державного свята День Перемоги одержав тільки в 1965 р. До цього 9 травня було звичайним робочим днем, який офіційно не відзначали.

Для українців, як і для всіх інших народів, об’єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за гідне майбутнє. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетворити на рабів слов’ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої “нижчої” раси.

8 травня 1945 року о 22 год.43 хв. за місцевим часом (у Москві вже наступило 9 травня) у передмісті Берліна Карлсхорсті почалася церемонія підписання Пакту про військову капітуляцію Німеччини, що знаходилась у стані війни з 54 країнами світу. Нейтральні Швейцарія, Іспанія, Португалія, Швеція, Ірландія, Афганістан і Чилі прийняли рішення про вислання нацистських дипломатів. Німецький Рейх, про заснування якого оголошено в 1871р. у залі Дзеркал у Версалі, припинив своє існування.

В 0 годин 15 хвилин від імені Верховного Головнокомандування Пакт про беззастережну капітуляцію Німеччини підписав начальник вермахту генерал-фельдмаршал В.Кейтель. Радянський Союз представляв заступник Головнокомандуючого Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков, союзників – Головний Маршал Великобританії А. Тендер.

Полум’я Другої світової війни, складовою якої була Велика Вітчизняна війна радянського народу проти німецько-фашистських загарбників, палахкотіло шість років. Битви йшли на території країн Європи, Азії та Африки, на неосяжних морських і океанських просторах. Армії сторін, що воювали, нараховували понад 110 млн. чол. Війна забрала понад 50 млн. життів. Понад 40 місяців – з червня 1941 по жовтень 1944р. – палало на українській землі полум’я ВВВ. Лилася кров, нищилися матеріальні й культурні цінності, духовні надбання народу. На бій ішли мобілізовані й добровольці, чоловіки й жінки різних національностей.

У ході ВВВ український народ дав збройним силам антигітлерівської коаліції понад 6 млн. воїнів. На користь високого усвідомлення свого воїнського обов’язку з боку українців свідчить і той факт, що вони посідають друге місце після росіян за кількістю Героїв Радянського Союзу та повних кавалерів ордена Слави.

Територія України стала ареною найзапеклішого збройного протиборства двох могутніх держав. Буквально кожен клаптик її землі переораний бомбами, снарядами, перекопаний солдатськими лопатами, рясно политий кров’ю. Тут відбувалися найжорстокіші битви війни і загинуло чи не найбільше бійців та командирів Червоної армії.

На долю України та її народу випали нечувані страждання і жертви. Окупанти винищили 3,9 млн. мирних жителів і до 1,4 млн. військовополонених, а 2,4 млн. молодих найбільш працездатних українців вивезли на примусові роботи до Німеччини. Багато з них там і загинули. На руїни перетворилися 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 215 з яких розділили трагічну долю білоруської Хатині. Зруйновано понад 16 тис. промислових підприємств, близько 30 тис. колгоспів, радгоспів та МТС. Загальна сума збитків, заподіяних населенню й народному господарству республіки сягала майже 1,2 трлн. крб..

Пам’ять про ці жертви, про ратний і трудовий подвиг народу зобов’язує нас перейнятися усвідомленням того, що, якби не було спільної Перемоги над фашизмом, покоління, що прийшли в життя після війни, взагалі й не народилися, і не було б не лише України як суверенної держави, а й української нації, оскільки за планом “Барбаросса” 80 % населення західних областей України підлягали знищенню, а решта 20 % мали стати виконувати рабську працю.

Ми завжди пам’ятатимемо ціну, яку заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей. Будемо ж гідні ратного і трудового подвигу наших батьків. Зробимо все від нас залежне, щоб розквітав, ставав красивішим і заможнішим рідний край. Нехай земля радує щедрим колосом, а чисте, мирне небо – сонячними погожими днинами, рясним, своєчасним дощем.

Наталія Василівна Гудзенко, учитель біології, разом з учнями 8 класу провела для ліцеїстів Конференцію з нагоди 26-ї річниці Чорнобильської трагедії.

26 квітня 1986 року назавжди увійшло трагічною сторінкою в історію нашої держави та всього світу. Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребувало залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики до вибуху на АЕС «Фукусіма-1», як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення.

Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії мінявся з часом і повністю єдиної думки не існує досі.

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.

Ґрінпіс і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.

Кількість постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з’явилася наслідком аварії — вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов’язаних з дією радіації, була або буде викликана онкологічними захворюваннями.

Підвищений рівень захворюваності серед людей, що не брали участь безпосередньо в ліквідації аварії, а переселених із зони відчуження в інші місця, не пов’язаний безпосередньо з опроміненням, а викликаний стресами, пов’язаними з самим фактом переселення, втратою майна, соціальними негараздами, страхом перед радіацією.

Серйозним уроком, суворим застереженням проти недисциплінованості, безвідповідального ставлення до виконання службових обов’язків є вирок винуватцям аварії на Чорнобильській АЕС. Судова колегія засудила В. Брюханова, М. Фоміна, А. Дятлова до максимальної міри покарання, передбаченої за ці злочини Кримінальним кодексом,— десяти років позбавлення волі, Б. Рогожкіна — до п’яти, О. Коваленка— до трьох, Ю. Лаушкіна — до двох років позбавлення волі. З кримінальної справи в окреме судочинство виділено матеріали по факту несвоєчасного вживання заходів щодо вдосконалення конструкції реакторних установок цього типу для проведення додаткового розслідування. Винесено окремі ухвали на адресу Мінатом-енерго СРСР і Держатоменергонагляду СРСР. Завершений судовий процес, як і весь хід ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, ще раз показали, що надійна та безпечна експлуатація складної сучасної техніки може бути гарантована лише при високому рівні дисципліни, організованості, компетентності і відповідальності кадрів.

Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну обстановку. Проте вже в жовтні 1986 року, після масштабних робіт з дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знов уведені в дію, у грудні 1987 року відновлена робота третього. У 1991 році на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і в жовтні цього ж року реактор був повністю виведений з експлуатації. У грудні 1995 року був підписаний меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн «великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, згідно з яким почалася розробка програми повного закриття станції до 2000 року. 15 грудня 2000 року був назавжди зупинений реактор останнього, третього, енергоблоку.

Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека, в разі його обвалення, в основному визначається тим, як багато радіоактивних речовин знаходиться усередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95% від тієї кількості, яка була на момент аварії. Якщо ця оцінка правильна, то руйнування укриття може привести до дуже великих викидів. У березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Переможцем тендеру в серпні 2007 року була визнана компанія NOVARKA, спільне підприємство компаній французьких компаній Vinci Construction Grands Projets і BOUYGUES. Планується збудувати так звану «Арку», яка накриє сучасний об’єкт «Укриття».

Зараз особливої популярності набувають екскурсійні поїздки в 30 кілометрову зону.

У цьому навчальному році учні різних класів закінчують навчання у різні дні. Для одинандцятикласників свято Останнього дзвоника відбулося 3 травня. Свято покликало в самостійну життєву дорогу і випускників нашого ліцею. Ведучі Анна Рябоконь, Кислюченко Іван та Пані Наука – Анастасія Чех запросили до святкової зали учнів 11-А класу з класним керівником Ольгою Леонідівною Козловою та 11-Б класу – з Антоніною Василівною Макаленко.

  

Прозвучав Гімн України. Випускників щиро і тепло привітав Віктор Павлович Юхимчак, директор ліцею. Під дружні оплески батьків, учителів, ліцеїстів, гостей Віктор Павлович урочисто вручив грамоти, дипломи та відзнаки випускникам – переможцям обласного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії України Наталії Гальчинській, Максиму Гусєву, Анастасії Юрчук, Владиславу Грищенку, Інні Кругляк, переможцям районного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН Валерію Бабанову, Оксані Іванчук, Оксані Сандлер. Отримали нагороди переможці районного та обласного етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін Юрій Луцький (з хімії, астрономії), Юрій Григоренко (з трудового навчання), Анастасія Юрчук (з математики, географії), Оксана Мандзюк (з української мови та літератури), Максим Гусєв (з історії), Кругляк Інна (з економіки), Владислав Грищенко (з біології), Оксана Іванчук (з трудового навчання, образотворчого мистецтва), переможці обласного етапу Міжнародного конкурсу, присвяченого Шевченківським дням:  Наталія Гальчинська і Максим Гусєв, переможець Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика Мадзюк Оксана. Медалі за ІІ місце у змаганнях зі стрільби на першість м. Сквири були вручені Олександру Гуменюку, Сергію Титаренку, Максиму Гусєву.

          

Щирі поздоровлення із завершенням навчального року одинадцятикласникам адресувала редактор районної газети “Вісник Сквирщини”, заслужений журналіст України Катерина Федорівна Бондарчук, яка також передала вітання від керівників району: голови райдержадміністрації Миколи Горбалінського, голови районної ради Бориса Соболя, начальника відділу освіти Олександра Заболотного.

Символічні паперові журавлики з написом “Щасливої дороги, випускник-2012″, вручили старшим друзям десятикласники ліцею.

З вітальним словом звернулися до ліцеїстів перші вчителі Віра Петрівна Хомочкіна та Наталія Анатоліївна Храпак. На завершення виступу вчителі вручили кожному випускнику грамотки з настановами та порадами на майбутнє самостійне життя.

На святі прозвучало традиційне вітання від наймолодших учнів – першокласників – пронизане добрим гумором і щирими посмішками.

Із святом Останнього дзвоника привітала дорогих учнів класний керіник 11-Б класу Антоніна  Василівна Макаленко. Як учитель математики вона порахувала кількість днів проведених випускниками у школі, і зізналася, що кожен день зустрічі з учнями для неї сяяв радістю, приносив натхнення. Виступ Антоніни Василівни був теплим і щирим, сповнений ліричними рядками.

На щастя, на долю батьки випускників обсипали своїх дітей ярим зерном пшениці.

Від усього серця, стримуючи непрохану сльозу, від імені всіх одинадцятикласників подякували наставникам за науку Анастасія Юрчук і Юрій Григоренко.

І ось настала довгоочікувана мить. Пані Наука задзвонила у дзвінок, передала його по черзі класним керівникам. Свято завершила Олександра Чех піснею “Последний звонок”.

  

Одинадцятикласники прощаються з ліцеєм … Попереду їх очікує державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання. Колектив Сквирського ліцею бажає їм мати чіткі життєві переконання та устремління, долати труднощі та досягати вершин і здійснення мрій.

 

 

 

20 квітня у ліцей завітали студенти з Міжнародного біблійного інституту з міста Упсала, що поблизу Стокгольма: Riin (Estonia), Ellen (Sweden), Lydia (Sweden), Debora (Norway), Julia (Poland). Кожна з дівчат розповіла про свою країну, захоплення, мрії. Звернули увагу ліцеїстів на те, що не потрібно піддаватися шкідливим звичкам, не вживати алкоголь. Одинадцятикласники спілкувалися з гостями англійською мовою. Виявилося багато спільного у захопленнях, мріях, планах на майбутнє у шведських студентів та наших ліцеїстів. Супроводжували гостей сквиряни Валентин Гитченко і Анатолій Гальчинський.

Під час спілкування Еллен розповіла, що любить грати на піаніно. Тож актовий зал ліцею наповнився чарівними мелодіями у виконанні Еллен зі Швеції та Наталії Гальчинської. Незабутні враження залишаться у нас назавжди.

       

17 квітня 2012 року у ліцеї пройшов урок, присвячений пам’яті Володимира Підпалого “Він невмирущий, він живий”.

У минулому році було відзначено 75 років з дня народження Володимира Підпалого, відомого поета, що започаткував оригінальний літературний напрям у когорті поетів-шістдесятників, – «тиху лірику», а його поетичне слово живе, хвилює серця наших сучасників.

Урок пам’яті відкрила Плівачук Катерина Володимирівна, доцент, кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України. Ведучі Анна Рябоконь і Кислюченко Іван, учні 10 класу, ознайомили присутніх з основними етапами життя українського поета-шестидесятника. Задушевно звучали вірші Володимира Підпалого у виконанні   Котюка Богдана, Короля Владислава, Кузьмак Соломії, Большакова Андрія, Харченко Інги, Мірутенко Наталії, Собчук Ірини, Стадніка Романа, Харченко Яни.

Запрошена на урок дружина поета Ніла Андріївна Підпала, колишній директор Київського лiтературно-меморiального музею Максима Рильського, поділилася спогадами про чоловіка, батька, поета і громадянина.

«Якби треба було одним словом охарактеризувати Володимира, я б відповіла — Любов.

«Треба любити гаряче і багато», — невтомно стверджував він. І уже першим віршем першої збірки заявив про сутність свого покликання:

Якщо життям прийдешнім серце б’ється,
воно й болить з великої любові…

Світлою любов’ю переповнена душа поета до матері, яка рано відійшла за межу:

Я твій портрет
фіалками вберу,
ти ж так любила
голубі фіалки…
Мене ти вчила правді і добру,
мене до праці
ти привчала змалку…

Якось на поетичному вечорі за цей вірш Максим Тадейович Рильський вдячно поцілував у чоло Володю. Своє недовге творче життя творив він скромний і возвеличений образ матері».

Ніла Андріївна презентувала книги з віршами Володимира Підпалого та спогадами про нього: “Золоті джмелі”, “Пішов у дорогу за ластівками: спогади про Володимира Підпалого”, “Тут все з дитинства серцеві знайоме” і подарувала їх для музею історії ліцею. А збірник учнівської творчості “Радосинь” передала для бібліотеки.

Василь Іванович Цимбалюк, кандидат педагогічних наук, заслужений вчитель України, розказав учням про поетів-шестидесятників, згадав студентські роки і дружбу з Володимиром. На згадку про зустріч Василь Іванович вручив Нілі Підпалій збірку творів учнів Сквирського ліцею “Вишневий світ Володимира Підпалого”.

За підсумками ліцейного конкурсу учнівської творчості на здобуття премії імені Володимира Підпалого, який щорічно проводиться в ліцеї, було нагороджено лауреатів конкурсу: Лубківського Артема, учня 2 класу, Середу Олександру, ученицю 4 класу, Риченко Дарину, ученицю 4 класу. Особливо приємно було отримати подарунки від дружини поета Ніли Підпалої.

Вдячні учні подарували дружині поета квіти та сфотографувалися на згадку.

           

 

Юні астрономи-дослідники

Автор: taisa
Публікація: Новини 

12 квітня – Всесвітній день авіації і космонавтики. Відзначення цього дня у ліцеї розпочалося із спостереженням за Місяцем. О 8 годині ранку Місяць був видимим  на небі, і Руслан Миколайович Гайдай, учитель фізики та астрономії, організував спостереження супутника Землі через телескоп. Ліцеїсти щодня доводять свою зацікавленість наукою, технікою, культурою, історією. Отож, недарма девіз нашого наукового товариства імені Карла Болсуновського “Ми – наукова зміна”. А у своїй діяльності керуємося словами А.Ейнштейна “Видатні особистості формуються не за допомогою красивих слів, а власною працею і її результатами”.

 

Для учнів навчальних закладів Сквирського району у ліцеї проводяться факультативи з української мови, історії, біології та географії. Щосуботи із старшокласниками займаються  Дзярик Анатолій Йосипович, учитель української мови та літератури, Козлова Ольга Леонідівна, учитель історії, Гудзенко Наталія Василівна, учитель біології, Химчук Тетяна Олександрівна, учитель географії. Крім навчання у групах, учні мають змогу працювати з учителем на індивідуальних заняттях. Міжшкільні факультативи відвідують учні, які готуються до участі в предметних олімпіадах, та старшокласники, яким потрібно  поглибити знання з предмету.

  

30 березня 2012 року Костянтин Ільченко, учень 8 класу здобув перемогу в особистій першості в змаганнях з настільного тенісу серед учнів 1997-98 р.н. загальноосвітніх закладів Сквирського району, а учень 9-А класу Столярчук Владислав посів 3 місце. Владислав і Костянтин займаються в гуртку “Настільний теніс”, керівником якого є Василь Васильович Потьомкін.

У березні 2012 року учень 5 класу Давид Шинкаренко взяв участь в обласному фестивалі-конкурсі “Дебют” в номінації “Духові інструменти (кларнет)”.  Давид виборов 2 місце. Учень є вихованцем Сквирської дитячої школи мистецтв, навчає його Шептицький Микола Валентинович. Концертмейстером на виступі була Безродник Надія Олександрівна. Виступ Давида можна переглянути тут.

Фестиваль-конкурс дитячої творчості «Дебют» був започаткований управлінням культури Київської обласної  державної адміністрації у 1996 році з метою виявлення, заохочення та підтримки найбільш обдарованих дітей, підвищення виконавської майстерності солістів та творчих колективів музичних шкіл та шкіл мистецтв Київської області, їх професійної орієнтації.

У позанавчальний час учні ліцею мають можливість займатися різними видами спорту: футболом, гандболом, стрільбою з пневматичної гвинтівки, настільним тенісом, боксом. На знімку: учні ліцею Бабанов Валерій, Сакевич Дмитро, Яровий Роман, Сопіженко Артур під час тренування на секції боксу.


    Мені здається, що сьогодні я побувала в Храмі Любові, Доброти, Віри і Надії. В цьому ліцеї і стіни виховують. Хочеться повертатися сюди ще, ще, і ще … Що я і буду з задоволенням робити. Низько кланяюся педагогічному колективу ліцею, вихованцям, усім тим, хто долучився до створення чудового музею, бо це історія великого сквирського народу. Я вірю в вас і переконана, усі викладачі – майстри своєї справи, а учні – справжні, я б сказала, гідні громадяни України. Я закохалася у ваш ліцей. 
    З повагою Тетяна Подашевська, заступник губернатора Київської області. (Запис у книзі відгуків музею історії Сквирського ліцею)

6 квітня 2012 року після зустрічі з педагогами м. Сквири у Сквирській дитячій школі мистецтв Тетяна Леонтіївна Подашевська, заступник голови Київської обласної державної адміністрації, побувала в нашому ліцеї. Віктор Павлович Юхимчак, директор ліцею, радо зустрів делегацію у складі Горбалінського Миколи Дмитровича (голова Сквирської РДА), Заболотного Олександра Вікторовича (начальник відділу освіти Сквирської РДА), Нагули Олексія Андрійовича (голова Сквирської районної організації профспілки працівників освіти і науки України), Мазур Лариси Миколаївни (головний спеціаліст відділу освіти).

 Тетяна Леонтіївна оглянула класні аудиторії, навчальні кабінети була в захопленні від бібліотеки, актового залу, просторих озеленених коридорів.

Заслужений учитель України Василь Іванович Цимбалюк провів екскурсію в музеї історії Сквирського ліцею

Свої враження Тетяна Леонтіївна записала в книгу відгуків музею історії Сквирського ліцею.

 Василь Іванович подарував книгу “Від гімназії – до ліцею” з підписом і найкращими побажаннями.

 

З 2001-2012 навчального року у Сквирському ліцеї проходять заняття зі слухачами районного Університету майбутнього вчителя. Учні 9-11 класів вивчають педагогіку і психологію, проходять практику та працюють над індивідуальними авторськими проектами.

Інна Шельменко, учениця 10-Б класу Сквирського НВК, мріє обрати професію практичного психолога.  Разом з Іриною Євгеніївною Хронюк, психологом-методистом Сквирського ліцею, вона працює над авторським проектом “Стратегія успіху”. Інна виявляє творчі здібності та має великий інтерес до вивчення психології.

06 квітня 2012 року відбулася зустріч педагогів та працівників бюджетних організацій Сквири з Подашевською Тетяною Леонтіївною, заступником голови Київської обласної державної адміністрації. Зустріч проходила в Сквирській дитячій школі мистецтв. Мета зустрічі Тетяни Леонтіївни – вислухати і допомогти закладам освіти, організаціям, кожній людині, бо, за її словами, без цього неможлива робота на будь-якій керівній посаді.

Загальноосвітні навчальні заклади м. Сквири вже отримали подарунки від заступника голови Київської облдержадміністрації на 1 вересня 2011 року в День знань. Тому  педагоги впевнені, що Тетяна Леонтіївна дотримається слова і проблеми матеріально-технічного забезпечення закладів освіти будуть вирішені.

Під час зустрічі Горбалінський Микола Дмитрович, голова Сквирської районної державної адміністрації, вручив Подашевській Т.Л. нагороду – медаль голови Сквирської РДА “За заслуги перед Сквирським районом”.

Під час зустрічі директор ліцею Віктор Павлович Юхимчак  запросив Тетяну Леонтіївну відвідати наш заклад.