11_11У 11 класі Сквирського академічного ліцею пройшов урок фізики «Інтерференція світла. Застосування інтерференції». Чому мильні бульбашки райдужно забарвлені? Чому райдужно забарвлена масляна плівка на поверхні води і чому таке забарвлення дає тільки дуже тонка плівка? Відповіді на ці питання одинадцятикласники дізналися на уроці. Вони із захопленням виконали експериментальне завдання «Спостереження інтерференції на тонких плівках». Учні заздалегідь приготували мильні розчини, виготовили невелику рамку. Занурювали рамку в розчин і спостерігали райдужну картину на мильній плівці.

Щоб додати позитиву, яскравості у похмурий весняний день, учні урізноманітнили завдання, видуваючи бульбашки. Спостерігаючи освітлення прозорих мильних бульбашок, пояснювали походження їх інтерференційних картин.

Ознайомились із сферами застосування інтерференції. Згадали про видатного українського фізика і винахідника Олександра Теодоровича Смакулу, який у 1935 р. зробив відкриття, завдяки якому його ім’я назавжди залишиться в історії науки, – спосіб поліпшення оптичних пристроїв (просвітлення оптики). Суть відкриття полягає в тому, що поверхню лінзи вкривають шаром спеціального матеріалу завтовшки ¼ довжини падаючої хвилі (десяті частки мікрометра), що значно зменшує відбивання світла від поверхні лінзи й водночас збільшує контрастність зображення. Це відкриття стало великим здобутком, адже лінзи є основним елементом більшості оптичних пристроїв: фотоапаратів, біноклів, мікроскопів тощо.

Працюючи над творчим завданням, ліцеїсти шукали відповідь на запитання «Що найтонше?». Дізнались, що плівка мильної бульбашки є однією з найтонших речей, які можна побачити неозброєним оком. Наприклад, зазвичай для того, щоб уявити тонкість чого-небудь, ми застосовуємо порівняння: «тонкий, як волосина». Проте, мало хто знає, що товщина стінки мильної бульбашки в 5000 разів тонша від волосини. При збільшенні в 200 разів людська волосина має товщину близько одного сантиметра, а розріз мильної плівки навіть при такому збільшенні ще недосяжний людському зору. Необхідне збільшення ще в 200 разів, аби розріз стінки мильної бульбашки можна було б побачити у вигляді тонкої лінії. Волосина ж при такому збільшенні (у 40000 разів!) буде мати товщину понад 2 метри.