P146008713 жовтня 2018 року учителі та учні НВК “Сквирський ліцей – ЗОШ І-ІІ ступенів” здійснили незабутню екскурсію Шевченківськими місцями, яку було організовано завдяки благодійному фонду “Фортеця”. Зустрівшись біля ліцею о 6.00 та розмістившись в автобусі, ми вирушили  знайомитись з великим Кобзарем у села, де проходило його дитинство.

P1460094Перший пункт нашого маршруту – село Моринці, де відновлено будинок, у якому 9 березня 1841 року в сім’ї Григорія і Катерини Шевченків народився син Тарас.

Звідси була родом мати поета Катерина Якимівна, за дівочим прізвищем Бойко. Малим Тарас часто гостював тут у діда Якима та бабусі Параски, приїздив у зрілому віці, вже як відомий поет і художник, а також після десятирічного заслання. Село належить до Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», на його теренах розташований музей Великого Кобзаря. У наш час відтворено садибу його діда: збудовано хату, кузню, каплицю. Недалечко від помешкання Бойків відновлено джерело. Місцевість захоплює своєю дивовижною природою, про яку часто згадував у своїх творах Тарас Шевченко.
P1460134Наступний пункт подорожі – село Шевченкове, екскурсія, під час якої ми побували у Літературно-меморіальному музеї Тараса Григоровича та відвідали садибу Тарасових батьків. Якщо Моринці – колиска великого поета, то Керелівка – його перший життєвий вчитель. Так село називалось до початку ХІХ ст., потім до 1929 року було Кирилівкою, з 30-х років ХХ ст. – Шевченкове. Тут народилися дід та батько Тараса Григоровича. В 1816 року у керелівського селянина Тетерюка Яким Бойко купив для свого зятя Григорія Шевченка стару хату, в якій проходили дитячі роки Тараса. Після смерті Шевченка люди їхали у Керелівку, до батьківської садиби Пророка українського народу і в маленький зошит, першу книгу вражень, записували свої відчуття духовного піднесення та енергетики цих місць. Згодом, за ініціативи громадськості, відкрили Літературно-меморіальний музей Тараса Григоровича. На садибі батьків, за Тарасовим малюнком, відтворили хату, впорядкували могили батьків, відновили хату дяка, яка була збудована наприкінці ХVІІІ ст.
P1460147Продовжили мандрівку в село Будище, самостійно оглянувши садибу пана Павла Енгельгардта, у якого служив Тарас козачком. Погуляли каштановою алеєю до старезних Шевченківських дубів. За часів Шевченка тут був літній маєток Енгельгардтів. Сьогодні від цілого помістя вцілів будинок, льох, сад та алея каштанів. Залишилися також три старезні дуби, кожному з яких близько тисячі років. У дуплі одного з них Тарас ховав свої малюнки. У 2010 році на Всеукраїнському конкурсі «Національне дерево України» тисячолітні дуби Тараса Шевченка отримали друге місце у номінації «Меморіальне дерево України». Біля поля між селами Шевченкове і Будище височить велетень-вітряк, єдиний збережений із двадцяти восьми, які діяли у Керелівці за часів дитинства Тараса.

P1460169Четвертий пункт нашої екскурсії – Стеблівський Літературно-меморіальний музей І. С. Нечуя-Левицького. Музей було засновано в 1960 році і сім років після заснування він працював на громадських засадах. З 1968 року вже офіційний Літературно-меморіальний дім-музей імені С. І. Левицького. Ініціатором створення виступив краєзнавець і науковий діяч Сергій Левкович Хаврусь. Музейний комплекс створений саме там, де народився Іван Нечуй-Левицький. Ми оглянули будинок видатного письменника. Поряд з будівлею знаходяться могили батька і діда письменника. Також встановлені пам’ятник Івану Семеновичу і Нимидорі, одній з героїнь твору “Микола Джеря”. У музеї п’ять тематичних експозицій, розподілених по кімнатах. В першому залі засновники музею відобразили сімейне життя Левицьких, тут виставлені сімейні світлини, книги, картини, настінний годинник. Зали номер два та три висвітлюють дитинство та юність письменника, початок його викладацької діяльності. В четвертому залі творці намагалися відтворити робочий кабінет, який був в київській квартирі Нечуй-Левицького. Тут встановлений і кабінетний рояль фірми “Беккер”, подарунок від Надії Іванівни Сольської. П’ятий зал увічнює пам’ять письменника. 
P1460183Чудові пейзажі, які ми побачили під час подорожі, надихають нас на любов і відданість Україні, творчість, поезію та малювання.