Header image alt text

Сквирський ліцей

Офіційний сайт

28 травня 2012 року розпочав роботу ліцейний літній табір “Веселка”. Цього дня вожаті з учнями готували презентації своїх загонів вихованців до відкриття табору. Урочистості пройшли 29 травня.

27.05.2012 – Презентація книги “За покликом душі”

Автор: taisa. Дата: 05/29/2012
Публікація: Новини 

27 травня 2012 року в актовому залі Школи мистецтв відбулася презентація книги «За покликом душі». Збірка творів  містить зразки літературної творчості поетів і прозаїків Сквирщини.

Голова Сквирської районної державної адміністрації Микола Дмитрович Горбалінський, голова Сквирської районної ради Борис Володимирович Соболь, міський голова Віталій Григорович Писаренко привітали присутніх з визначною подією – першим виданням творів майстрів слова Сквирщини. Микола Дмитрович звернувся зі словами вдячності до мецената видання книги  Купріянчука Степана Саввича та нагородив його  Грамотою районної державної адміністрації. М.Д. Горбалінський пообіцяв, що і надалі влада буде всіляко сприяти розвитку творчості та популяризації доробку земляків шляхом допомоги у виданні і розповсюдженні книг, організації творчих вечорів тощо.

Купріянчук Степан Саввич народився  25 серпня 1946 року в селі Пустоварівка Сквирського району Київської області в багатодітній сімї Савви і Марії Купріянчуків. У цьому селі проходило його дитинство, навчався в місцевій школі. Юність покликала Степана Саввича в незвідані простори до горизонту дорослого життя. Уже 30 років працює він на Крайній Півночі в місті Сургуті Ханти-Мансійського національного автономного округу Росії. Та серцем і душею він в Україні.

Книга “За покликом душі” вийшла за редакцією кандидата педагогічних наук, заслуженого вчителя України Василя Івановича Цимбалюка та заслуженого журналіста України Катерини Федорівни Бондарчук. Катерина Федорівна під час презентації звернула увагу на те, що художні твори письменників-земляків відзначаються різноманітністю не лише жанрової форми, а й змісту. Привертають увагу читача поетичні перлини  пейзажної та інтимної лірики, вірші, в яких звучать глибокі патріотичні та філософські мотиви, а також зацікавлюють оповідання, новели, замальовки, етюди на морально-етичні теми.

Василь Іванович Цимбалюк із захопленням представив авторів творів, вміщених у книзі:

Бондар-Дністровський Леонід Олександрович
Бондарчук Катерина Федорівна
Вигівська Тетяна Павлівна
Гальчинський Анатолій Ігорович
Ганенко-Житовоз Тамара Василівна
Грабовецька Галина Миколаївна
Журавель (Золотаревич) Ірина Михайлівна
Задерій Анна Вікторівн
Задерій Віктор Харитонович
Кагальна (Писаренко) Марія Григорівна
Коваль Валерій Іванович
Кочина Валентина Сергіївна
Кравець Валентина Григорівна
Левчук Лариса Михайлівна
Лозинський Віталій Леонідович
Максимець-Томіліна Валентина Миколаївна
Осипчук Володимир Семенович
Фоя Людмила Адамівна
Підборочинський Михайло Богданович
Плівачук Катерина Володимирівна
Процюк-Щербатюк Людмила Володимирівна
Пугачевський Олександр Віталійович
Самойленко Володимирв Андрійович
Скрид Василь Іванович
Славінська (Куликівська) Оксана Вікторівна
Ульянович Валентина Іллівна
Цимбалюк Василь Іванович
Швець Василь Олександрович
Ярмульська Іванна Володимирівна
Яхно Анатолій Михайлович
 

 Книга “За покликом душі” з’явилася на світ завдяки ентузіазму Анатолія Ігоровича Гальчинського, директора районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, голови Сквирської організації Спілки української  молоді в Україні.  Анатолій Ігорович розповів про те, як створювалася книга, як збиралися матеріали. Він відзначив: читач, знайомлячись з творами, потрапить у вир історичних подій, соціально-побутових стосунків, полине під супровід ліричної мелодії до вершин радості, відчує красу природи й гордість за свою малу батьківщину; на сторінках збірки переплелися дихання давніх часів із сучасністю, а патріотичні мотиви – із нотками інтимної лірики та щирими жіночими почуттями.

Літературним редактором видання є Василь Іванович Скрид. Він звернувся до присутніх із словами великої поваги до майстрів художнього слова  – прозаїків і поетів Сквирщини, які на широкий загал презентують свої набутки. Щиро й просто, від душі й серця, переконливо й образно передані почуття в їхньому творчому доробку. 

Зі сцени прозвучали багато натхненних слів, сказаних авторами збірки.

Книга стане стане посібником при вивченні теми “Література рідного краю”, її примірники надійдуть в усі школи та бібліотеки району. Кошти від продажу збірки “За покликом душі” будуть спрямовані на благочинність.

Презентація книги збіглася у часі з відзначенням 75-річчя з дня народження кандидата педагогічних наук, заслуженого вчителя України Цимбалюка Василя Івановича. Його щиро привітали керівники району та міста, а також  доктор педагогічних наук, ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, Наталія Іванівна Клокар, яка від імені та за дорученням голови Київської обласної державної адміністрації Анатолія Йосиповича Присяжнюка, його заступника Тетяни Леонідівни Подашевської висловила щиру подяку за багаторічну творчу діяльність на освітянській ниві.

Голова райдержадміністрації М.Д. Горбалінський поздоровив ювіляра із 75-річчям та наголосив про вагомий вклад В.І. Цимбалюка у педагогіку, літературу і краєзнавство. Микола Дмитрович нагородив Василя Івановича Цимбалюка Грамотою Київської облдержадміністрації та медаллю голови Сквирської РДА за суттєвий внесок у розвиток освіти Сквирського району.

Начальник  відділу освіти Сквирської районної державної адміністрації Олександр Вікторович Заболотний подарував Василю Івановичу, “вчителю вчителів”, свій новий підручник мови для 11 класу з дарчим написом. Від імені районної профспілки працівників освіти до ювіляра звернувся Олексій Андрійович Нагула та привітав Василя Івановича зі знаменною датою.

З нагоди ювілею привітали колегу також учителі та його учні.

25.05.2012 – Свято закінчення навчального року

Автор: taisa. Дата: 05/29/2012
Публікація: Новини 

Вся шкільна родина відсвяткувала свято закінчення навчального року. Попереду – довгоочікувані літні канікули, сповнені веселощів та яскравих вражень.

25 травня учні 1-10 класів вишикувалися на лінійку. Віктор Павлович Юхимчак привітав ліцейну родину із закінченням навчального року, вручив Похвальні листи учням 2-8-х та 10-х класів.

 

Чех Анастасія, учениця 8 класу, в ролі Пані Науки оголосила церемонію нагородження переможців Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН, інтелектуальних і творчих конкурсів, спортивних змагань.

Марина Бабенюк, учениця 10 класу, майстерно виконала пісню про школу та шкільних друзів, що сприяло піднесеному настрою ліцейної громади.

Заступник голови Сквирської районної державної адміністрації Левчук Олександр Васильович звернувся з вітальним словом до ліцеїстів і вручив Подяки учителям від начальника головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації Бутника Віктора Григоровича за підготовку переможців обласного етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та обласного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН Гудзенко Наталії Василівні, Заболотному Олександру Вікторовичу, Козловій Ользі Леонідівні, Котюк Тетяні Олександрівні, Кочиній Валентині Сергіївні, Плівачук Катерині Володимирівні, Цимбалюку Василю Івановичу.

Урочисті з нагоди закінчення навчального року завершилися піснею про веселі канікули у виконанні першокласників Єлизавети Солодовчук та Ірини Сичевської.

Дорогі друзі! Бажаємо вам сонячних, радісних, сповнених незабутніми враженнями літніх канікул!

18.05.2012 – Родинне свято у 8 класі

Автор: taisa. Дата: 05/29/2012
Публікація: Новини 

18 травня 2012 року у 8 класі відбулося свято з нагоди Міжнародного Дня  матері. Наталія Василівна Гудзенко, класний керівник 8 класу, відкрила свято. Учні подарували мамам вітання, влаштували святковий концерт, провели цікаві конкурси.

  

День матері — міжнародне свято. Вперше встановлене офіційно Конгресом США 8 травня 1914 року. Після першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. В Україні офіційно відзначається щорічно, починаючи з 2000 року, у другу неділю травня.

Серед української громади День Матері вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кисилевська. Також, 1929 року «Союз українок» зініціював впровадження цього свята на Тернопільщині. Організації «Просвіта», «Рідна школа», «Пласт», «Сокіл» та ін. організовували концерти, конференції, фестивалі по всій Східній Галичині.  У 1939 свято заборонила радянська влада. З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, Свято матері повернулось в Україну. За часів незалежної України свято встановлено «…на підтримку ініціативи Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, міжнародної організації «Жіноча громада», Спілки жінок України, громадської організації „Союз українок“…» згідно з Указом Президента України «Про День матері» від 10 травня 1999 року № 489/99.

У вихованні велика роль відводиться матері. В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сім’ї. Величезну роль у вихованні дітей відіграє перша, найрідніша у світі людина — мама.

18.05.2012 – Гурток “Картинг” Сквирського РЦДЮТ

Автор: taisa. Дата: 05/18/2012
Публікація: Новини 

Сичевський Богдан, учень 5 класу, і Ліснічук Богдан, учень 8 класу, відвідують гурток “Картинг” Сквирського районного центру дитячої та юнацької творчості. Хлопці люблять техніку і у захваті від швидкої їзди. На гуртку вихованці отримують знання, які стануть у пригоді завжди, адже вони необхідні для кожного справжнього чоловіка.

Богдан Сичевський – у 2011 році виборов 3 місце в обласних змаганнях серед учнівської молоді з картингу в класі “Піонер Н”.

 
 

Керівник гуртка – Микола Миколайович Кругляк. Він розробив чітку методику тренувань. Опрацьовується кожний елемент – виїзд на старт, виконання всіх необхідних елементів: вісімка, змійка, старт, фініш. Особливу увагу Микола Миколайович звертає на старт, це дуже відповідальний момент, який вимагає зібраностей і спокою, тому вихованці відшліфовують його до автоматизму. Юні картингісти також беруть участь  у конструюванні, та побудові карта. Це  приносить вихованцям велику користь: вони пізнають радість творчості, набувають навичок конструювання. Така методика навчання завжди виправдовує себе і тому в гуртку  відчувається доброзичливість, діловитість, взаєморозуміння, панує довіра, підтримка, співчуття. Велику увагу Микола Миколайович приділяє співпраці з батьками. Важливим фактором зближення з батьками є спільна робота по підготовці до змагань, спонсорська допомога батьків.

 Сичевський Богдан і Ліснічук Богдан старанні на тренуваннях і мріють про перемоги.

 

12.05.2012 – Випускний вечір у ліцеї

Автор: taisa. Дата: 05/14/2012
Публікація: Новини 

12 травня випускники та їх батьки, вчителі та гості зібралися в ліцеї на свято, якого немає в жодному календарі – на випускний вечір. У цьому святі поєднані прощання з дитинством і шкільними роками, світлі надії і радість зустрічі з майбутнім. Святково прикрашене подвір я, теплий травнений вечір сприяли піднесеному настрою.

Випускники очікували запрошення на урочистості у коридорі приміщення ліцею. Батьки утворили символічну арку з вишиваних рушників і з хвилюванням чекали виходу своїх дітей.

 

Ведучі запросили 11-А клас такими словами: “Можна в житті бути сміливими, відчайдушними, але не менш важливо бути просто надійними і добрими. Такими, як учні 11-А класу. Вони найкращі у своєму життєвому оптимізмі, а їхні добрі серця завжди б’ються в унісон з серцем мудрого наставника Ольги Леонідівни”.

 

Настала черга й для учнів 11-Б класу: “Вони завжди могли відстояти власну думку й гідність. Вони відверті та впевнені у собі. Класний керівник Антоніна Василівна навчила своїх вихованців сміливо йти вперед і ніколи не відступати перед труднощами”.

 

Директор ліцею Віктор Павлович Юхимчак відкрив урочистості й Пані Наука, учениця 8 класу Чех Анастасія, оголошує початок церемонії вручення атестатів про повну загальну середню освіту. Слово для оголошення  наказу про випуск учнів  надали заступнику директора з навчально-виховної роботи Ніні Володимирівні Биковій. Настала хвилююча мить. Директор вручає атестати та Золоті й Срібні медалі. Золотою медаллю нагороджені Гальчинська Наталія, Юрчук Анастасія, Луцький Юрій, Срібною медаллю – Гусєв Максим, Кругляк Інна, Сандлер Оксана.

 

Зі словами привітання звернулася до випускників Катерина Федорівна Бондарчук, редактор районної газети “Вісник Сквирщини”, заслужений журналіст України, депутат Сквирської районної ради.

Олександр Вікторович Заболотний, начальник відділу освіти, Заслужений учитель України, учитель української мови і літератури, подякував випускникам за участь у різноманітних творчих, інтелектуальних конкурсах, за досягнуті високі результати у навчанні.

Від імені перших учителів Хомочкіної Віри Петрівни і Храпак Наталії Анатоліївни під веселу мелодію привітати старших друзів вийшли учні 3-Б класу.  Анастасія Чех і Ліза Солодовчук подарували випускникам пісні про шкільні роки.

Класний керівник Ольга Леонідівна звернулася зі щирими словами й найкращими побажаннями до колишніх  одинадцятикласників. Штундер Денис, учень 2 класу, виконав для них  пісню “Рідна школо”.

З напутньою промовою і словами благословення від імені усіх батьків звернулися до випускників Анатолій Ігорович та Галина Андріївна Гальчинські. З їхніх рук випускники отримали пишний коровай.

Класні керівники Ольга Леонідівна і Антоніна Василівна вручили подяки від педагогічного колективу Сквирського ліцею батькам учнів за мудре виховання дітей та співпрацю з учителями.

Зі словами подяки до своїх батьків звернулися і випускники: “Дорогі наші батьки! Низько вклоняємося Вам і дякуємо за невичерпне тепло і розуміння, за наше щасливе  дитинство. Нехай Господь пошле Вам міцне здоровя і довголіття. Бо поки Ви з нами – ми все зможемо і все здолаємо. Бо поки Ви поруч – ми щасливі й сильні”.

На випускному святі в ліцеї стало доброю традицією вітати найдорожчих людей піснею “Батьки мої”. Цього року вона задушевно прозвучала у виконанні випускниці Тетяни Шуміхіної.

 

Прощальний шкільний вальс з батьками також гарна традиція в ліцеї.

До випускників звернулися ведучі свята: “Шановні випускники! Ми ніколи не забудемо вас, вірних друзів, активних учасників змагань, переможців та призерів олімпіад і конкурсів. Запрошуємо вас до слова”.

Прощальне слово випускників було зворушливим і щирим. Вони вразили присутніх виконанням пісень, власних віршів, читанням поезії вчителя української мови і літератури нашого ліцею Валентини Сергіївни Кочиної, музичними композиціями у виконанні Наталії Гальчинської та учня 7 класу Геннадія Суслова.

З трепетом у серці, зі сльозами на очах, присутні милувалися молодими  громадянами нашої держави,  яких підготували до дорослого життя разом з батьками педагоги Сквирського ліцею.

   

У щасливу путь, дорогі випускники!

 

 

 

 

05.05.2012 – участь команди ліцею у грі “Зірниця”

Автор: taisa. Дата: 05/14/2012
Публікація: Новини 

05 травня 2012 року на базі Сквирської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 було проведено районний етап Всеукраїнської військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця». Команду ліцею згідно з правилами представляли 12 учнів 9 класів: Сопіженко Артур, Черняк Богдан, Гриб Дмитро, Яровий Роман, Ященко Павло, Майстренко Олег, Ібатов Вадим, Кожевний Геннадій, Вдовиченко Марина, Тригубчук Вікторія, Стогній Віталіна, Чвирук Олександра.

У ході гри були проведені конкурси:

– конкурс строю та пісні;

– воєнно-історичний конкурс;

– метання гранати;

– спортивні змагання;

– воєнізована естафета «Десант».

Ліцеїсти у командному заліку посіли 4 місце.

    

Напередодні свята Перемоги учні 8 класу разом з класним керівником Наталією Василівною Гудзенко запросили на зустріч  Пугачевського Олександра Віталійовича, учасника бойових дій, учителя англійської мови.

Олександр Віталійович Пугачевський, колишній зв’язківець, пройшов фронтовими дорогами, визволяючи Україну, Молдавію, Румунію, Угорщину, Чехословаччину. Він поділився з учнями спогадами й переживаннями, які випали на його долю. Радість перемоги Олександр Віталійович пережив у визволеній Празі. На війні був відзначений медаллю “За відвагу”.

З великою шаною до ветерана, учні слухали розповідь про бойові подвиги солдат. Наприкінці зустрічі всі сфотографувалися з героїчною людиною на добру згадку.

09.05.2012 – святкування з нагоди Дня Перемоги

Автор: taisa. Дата: 05/12/2012
Публікація: Новини 

Колектив Сквирського ліцею взяв участь у  святкових дійствах з нагоди Дня Перемоги. Учителі та учні під марш духового оркестру урочисто пройшли в колоні сквирян до Меморіалу Слави. Учні 7 класу нашого ліцею  взяли участь у “живому коридорі”, зустрічаючи ветеранів вітаннями та щирими посмішками. А Юлія Кучанська,  Головинська Анастасія і Яцюк Анастасія вручили їм коровай. Під час урочистого мітингу зі словами привітання звернулися до присутніх голова Сквирської міської ради Писаренко Віталій Григорович, голова Сквирської районної державної адміністрації Микола Дмитрович Горбалінський, голова Сквирської районної організації ветеранів війни, праці та Збройних Сил Шевчук Микола Іванович.  Учні вручили ветеранам квіти, представники організацій та установ поклали квіти та вінки до вічного вогню. Громада вшанувала загиблих на війні та тих, кого вже не має з нами хвилиною мовчання. Військовослужбовці з Білоцерківського гарнізону завершили урочистості святковим салютом.

     

9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. О 6 годині ранку про перемогу над гітлерівською Німеччиною сповістив по радіо диктор Юрій Левітан. Тому 9 травня вважається Днем Перемоги, хоча воєнні дії тривали ще не один місяць. Статус державного свята День Перемоги одержав тільки в 1965 р. До цього 9 травня було звичайним робочим днем, який офіційно не відзначали.

Для українців, як і для всіх інших народів, об’єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за гідне майбутнє. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетворити на рабів слов’ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої “нижчої” раси.

8 травня 1945 року о 22 год.43 хв. за місцевим часом (у Москві вже наступило 9 травня) у передмісті Берліна Карлсхорсті почалася церемонія підписання Пакту про військову капітуляцію Німеччини, що знаходилась у стані війни з 54 країнами світу. Нейтральні Швейцарія, Іспанія, Португалія, Швеція, Ірландія, Афганістан і Чилі прийняли рішення про вислання нацистських дипломатів. Німецький Рейх, про заснування якого оголошено в 1871р. у залі Дзеркал у Версалі, припинив своє існування.

В 0 годин 15 хвилин від імені Верховного Головнокомандування Пакт про беззастережну капітуляцію Німеччини підписав начальник вермахту генерал-фельдмаршал В.Кейтель. Радянський Союз представляв заступник Головнокомандуючого Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков, союзників – Головний Маршал Великобританії А. Тендер.

Полум’я Другої світової війни, складовою якої була Велика Вітчизняна війна радянського народу проти німецько-фашистських загарбників, палахкотіло шість років. Битви йшли на території країн Європи, Азії та Африки, на неосяжних морських і океанських просторах. Армії сторін, що воювали, нараховували понад 110 млн. чол. Війна забрала понад 50 млн. життів. Понад 40 місяців – з червня 1941 по жовтень 1944р. – палало на українській землі полум’я ВВВ. Лилася кров, нищилися матеріальні й культурні цінності, духовні надбання народу. На бій ішли мобілізовані й добровольці, чоловіки й жінки різних національностей.

У ході ВВВ український народ дав збройним силам антигітлерівської коаліції понад 6 млн. воїнів. На користь високого усвідомлення свого воїнського обов’язку з боку українців свідчить і той факт, що вони посідають друге місце після росіян за кількістю Героїв Радянського Союзу та повних кавалерів ордена Слави.

Територія України стала ареною найзапеклішого збройного протиборства двох могутніх держав. Буквально кожен клаптик її землі переораний бомбами, снарядами, перекопаний солдатськими лопатами, рясно политий кров’ю. Тут відбувалися найжорстокіші битви війни і загинуло чи не найбільше бійців та командирів Червоної армії.

На долю України та її народу випали нечувані страждання і жертви. Окупанти винищили 3,9 млн. мирних жителів і до 1,4 млн. військовополонених, а 2,4 млн. молодих найбільш працездатних українців вивезли на примусові роботи до Німеччини. Багато з них там і загинули. На руїни перетворилися 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 215 з яких розділили трагічну долю білоруської Хатині. Зруйновано понад 16 тис. промислових підприємств, близько 30 тис. колгоспів, радгоспів та МТС. Загальна сума збитків, заподіяних населенню й народному господарству республіки сягала майже 1,2 трлн. крб..

Пам’ять про ці жертви, про ратний і трудовий подвиг народу зобов’язує нас перейнятися усвідомленням того, що, якби не було спільної Перемоги над фашизмом, покоління, що прийшли в життя після війни, взагалі й не народилися, і не було б не лише України як суверенної держави, а й української нації, оскільки за планом “Барбаросса” 80 % населення західних областей України підлягали знищенню, а решта 20 % мали стати виконувати рабську працю.

Ми завжди пам’ятатимемо ціну, яку заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей. Будемо ж гідні ратного і трудового подвигу наших батьків. Зробимо все від нас залежне, щоб розквітав, ставав красивішим і заможнішим рідний край. Нехай земля радує щедрим колосом, а чисте, мирне небо – сонячними погожими днинами, рясним, своєчасним дощем.

Наталія Василівна Гудзенко, учитель біології, разом з учнями 8 класу провела для ліцеїстів Конференцію з нагоди 26-ї річниці Чорнобильської трагедії.

26 квітня 1986 року назавжди увійшло трагічною сторінкою в історію нашої держави та всього світу. Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребувало залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики до вибуху на АЕС «Фукусіма-1», як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення.

Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії мінявся з часом і повністю єдиної думки не існує досі.

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.

Ґрінпіс і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій в новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль», з 600 000 ліквідаторів 10% померло і 165 000 стало інвалідами.

Кількість постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії, і мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення того, яка частина захворювань з’явилася наслідком аварії — вельми складне завдання для медицини і статистики. Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов’язаних з дією радіації, була або буде викликана онкологічними захворюваннями.

Підвищений рівень захворюваності серед людей, що не брали участь безпосередньо в ліквідації аварії, а переселених із зони відчуження в інші місця, не пов’язаний безпосередньо з опроміненням, а викликаний стресами, пов’язаними з самим фактом переселення, втратою майна, соціальними негараздами, страхом перед радіацією.

Серйозним уроком, суворим застереженням проти недисциплінованості, безвідповідального ставлення до виконання службових обов’язків є вирок винуватцям аварії на Чорнобильській АЕС. Судова колегія засудила В. Брюханова, М. Фоміна, А. Дятлова до максимальної міри покарання, передбаченої за ці злочини Кримінальним кодексом,— десяти років позбавлення волі, Б. Рогожкіна — до п’яти, О. Коваленка— до трьох, Ю. Лаушкіна — до двох років позбавлення волі. З кримінальної справи в окреме судочинство виділено матеріали по факту несвоєчасного вживання заходів щодо вдосконалення конструкції реакторних установок цього типу для проведення додаткового розслідування. Винесено окремі ухвали на адресу Мінатом-енерго СРСР і Держатоменергонагляду СРСР. Завершений судовий процес, як і весь хід ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, ще раз показали, що надійна та безпечна експлуатація складної сучасної техніки може бути гарантована лише при високому рівні дисципліни, організованості, компетентності і відповідальності кадрів.

Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну обстановку. Проте вже в жовтні 1986 року, після масштабних робіт з дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знов уведені в дію, у грудні 1987 року відновлена робота третього. У 1991 році на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і в жовтні цього ж року реактор був повністю виведений з експлуатації. У грудні 1995 року був підписаний меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн «великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, згідно з яким почалася розробка програми повного закриття станції до 2000 року. 15 грудня 2000 року був назавжди зупинений реактор останнього, третього, енергоблоку.

Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека, в разі його обвалення, в основному визначається тим, як багато радіоактивних речовин знаходиться усередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95% від тієї кількості, яка була на момент аварії. Якщо ця оцінка правильна, то руйнування укриття може привести до дуже великих викидів. У березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Переможцем тендеру в серпні 2007 року була визнана компанія NOVARKA, спільне підприємство компаній французьких компаній Vinci Construction Grands Projets і BOUYGUES. Планується збудувати так звану «Арку», яка накриє сучасний об’єкт «Укриття».

Зараз особливої популярності набувають екскурсійні поїздки в 30 кілометрову зону.

У цьому навчальному році учні різних класів закінчують навчання у різні дні. Для одинандцятикласників свято Останнього дзвоника відбулося 3 травня. Свято покликало в самостійну життєву дорогу і випускників нашого ліцею. Ведучі Анна Рябоконь, Кислюченко Іван та Пані Наука – Анастасія Чех запросили до святкової зали учнів 11-А класу з класним керівником Ольгою Леонідівною Козловою та 11-Б класу – з Антоніною Василівною Макаленко.

  

Прозвучав Гімн України. Випускників щиро і тепло привітав Віктор Павлович Юхимчак, директор ліцею. Під дружні оплески батьків, учителів, ліцеїстів, гостей Віктор Павлович урочисто вручив грамоти, дипломи та відзнаки випускникам – переможцям обласного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії України Наталії Гальчинській, Максиму Гусєву, Анастасії Юрчук, Владиславу Грищенку, Інні Кругляк, переможцям районного етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН Валерію Бабанову, Оксані Іванчук, Оксані Сандлер. Отримали нагороди переможці районного та обласного етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін Юрій Луцький (з хімії, астрономії), Юрій Григоренко (з трудового навчання), Анастасія Юрчук (з математики, географії), Оксана Мандзюк (з української мови та літератури), Максим Гусєв (з історії), Кругляк Інна (з економіки), Владислав Грищенко (з біології), Оксана Іванчук (з трудового навчання, образотворчого мистецтва), переможці обласного етапу Міжнародного конкурсу, присвяченого Шевченківським дням:  Наталія Гальчинська і Максим Гусєв, переможець Міжнародного конкурсу з української мови імені П. Яцика Мадзюк Оксана. Медалі за ІІ місце у змаганнях зі стрільби на першість м. Сквири були вручені Олександру Гуменюку, Сергію Титаренку, Максиму Гусєву.

          

Щирі поздоровлення із завершенням навчального року одинадцятикласникам адресувала редактор районної газети “Вісник Сквирщини”, заслужений журналіст України Катерина Федорівна Бондарчук, яка також передала вітання від керівників району: голови райдержадміністрації Миколи Горбалінського, голови районної ради Бориса Соболя, начальника відділу освіти Олександра Заболотного.

Символічні паперові журавлики з написом “Щасливої дороги, випускник-2012″, вручили старшим друзям десятикласники ліцею.

З вітальним словом звернулися до ліцеїстів перші вчителі Віра Петрівна Хомочкіна та Наталія Анатоліївна Храпак. На завершення виступу вчителі вручили кожному випускнику грамотки з настановами та порадами на майбутнє самостійне життя.

На святі прозвучало традиційне вітання від наймолодших учнів – першокласників – пронизане добрим гумором і щирими посмішками.

Із святом Останнього дзвоника привітала дорогих учнів класний керіник 11-Б класу Антоніна  Василівна Макаленко. Як учитель математики вона порахувала кількість днів проведених випускниками у школі, і зізналася, що кожен день зустрічі з учнями для неї сяяв радістю, приносив натхнення. Виступ Антоніни Василівни був теплим і щирим, сповнений ліричними рядками.

На щастя, на долю батьки випускників обсипали своїх дітей ярим зерном пшениці.

Від усього серця, стримуючи непрохану сльозу, від імені всіх одинадцятикласників подякували наставникам за науку Анастасія Юрчук і Юрій Григоренко.

І ось настала довгоочікувана мить. Пані Наука задзвонила у дзвінок, передала його по черзі класним керівникам. Свято завершила Олександра Чех піснею “Последний звонок”.

  

Одинадцятикласники прощаються з ліцеєм … Попереду їх очікує державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання. Колектив Сквирського ліцею бажає їм мати чіткі життєві переконання та устремління, долати труднощі та досягати вершин і здійснення мрій.